Як з нульовим бюджетом упорядкувати свій двір

Переплітаючи Україну мережею великих і маленьких доріг, проект "Велике будівництво" створює нові норми, що стирають не тільки відстані, але і - кордони між містами і селами. Поступово відходять у небуття потворні старі хрущовки, що породили спальні райони, поняття «тимчасове житло» та філософію стороннього байдужого городянина, що не прикипів серцем до рідного містечка. Максимальну поверховість заслужено популярних колись хрущовок, які дали притулок мільйонам робочих (і вважалися, до речі, тимчасовим житлом) диктували будівельні норми для будинків без дефіцитного на ті часи ліфта. Тепер же забудовники зводять висотні квартали або навіть містечка з власною інфраструктурою, гордо іменуючи їх "житловий комплекс" або "house-town". Структура таких міні-центрів зазвичай ретельно продумана і спроектована згідно з потребами мешканців: власний дитячий садок, школа, підземні паркінги, затишні освітлені вулиці з вишуканими світильниками "під чавун", велодоріжки, спортивні споруди і яскраві, добре екіпіровані дитячі ігрові майданчики. Все це - зазвичай за красивим парканом. А численні в'їзди на територію перекривають металеві двері або автоматичні шлагбауми, керовані охоронцями в уніформі.

Але в нашій країні повно і таких населених пунктів, що їх реконструкція доріг та інфраструктури поки не торкнулася. У цих містечках, як і всюди, є особливі категорії громадян. Ці люди - поруч з кожним з нас, але вони - в силу життєвих обставин - живуть і відчувають інакше, ніж ми з вами. І тому вони дуже вразливі. І давно вже в усьому світі все більше і більше стираються бар'єри і відмінності між життям звичайних і життя не-звичайних людей. Причому, "стираються"- як в переносному, так і в прямому сенсі. Інклюзивність повним ходом упроваджується в усі сфери життя - від медицини до освіти. І нові будівельні норми з акцентом на загальну доступність створюють максимальні умови для зручності мам з малолітніми дітьми, людей з інвалідністю та людей похилого віку.

Так само, як у природи не існує прямих кутів і рівних ліній, так і інклюзивний підхід стирає ділення й межі між різними явищами і людьми.

Згідно з Конституцією України, всі громадяни рівні в своїх правах, свободі й гідності. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості і може вільно висловлювати свої погляди і переконання.

Наша цінність не залежить від здібностей і досягнень. Кожен з нас відчуває і думає, має право спілкуватися і бути почутим. Люди потребують один в одному, в підтримці і дружбу,

І тільки разом, при реальних взаєминах, ми можемо чогось по-справжньому навчитися. Адже справжній досвід - це і є дії, реальні дії, реальні маленькі кроки - для кожного - в тому, то він може робити краще за всіх. Адже роблячи життя різноманітним та яскравим, ми впускаємо в неї зміни на краще, посилюючи кожну своєю гарну якість.

Що ж робити тим, кому пощастило менше, хто залишився в стороні від реконструйованих доріг, а значить - кого зміни не торкнуться настільки швидко безпосередньо? Якою має бути доступність, що забезпечує максимальну безпеку і незалежність матерям, пенсіонерам, а також людям з особливими потребами - повністю або частково втратив рухливість, слух або зір?

Їм на допомогу - ось ці нормативи:

ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будівлі і споруди"

ДБН В.2.3-4: 2007 "Споруди транспорту." Автомобільні дороги "

ДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. "Вулиці та дороги населених пунктів"

ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд

У нових Державних будівельних нормах (ДБН) «Інклюзивність будівель і споруд» введено обов’язкове проектування тактильної плитки (тактильних смуг) та інших елементів доступності для людей з порушеннями зору в інфраструктурі населених пунктів, у тому числі у вулично-дорожній мережі, у житлових і громадських будівлях. 

«З кожним роком кількість людей з порушеннями зору у світі стрімко зростає – приблизно на 1 млн. Це означає, що кожні 5 секунд у світі втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину – одна дитина. Тільки вдумайтесь в ці цифри. В Україні також, на жаль, багато людей з порушеннями зору. І ми зобов’язані створити для них доступне середовище, де їм буде комфортно пересуватися та знаходитися. Тому в нових ДБН щодо інклюзивності вперше введені обов’язкові вимоги щодо влаштування тактильної плитки та інших елементів доступності для людей з порушеннями зору: тактильних інформаційних покажчиків зі шрифтом Брайля, аудіопокажчиків, візуальних елементів доступності тощо», – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.

Згідно з новими ДБН доступне середовище повинно бути забезпечене засобами безпеки, орієнтування, отримання інформац, у тому числі для осіб з порушеннями зору, і включати:

1 - тактильні елементи доступності (ТЕД), які допомагають самостійному орієнтуванню на вулицях та всередині будівель і поділяються на тактильні смуги та тактильні інформаційні покажчики (таблички або позначки) зі шрифтом Брайля.

2 - візуальні елементи доступності (ВЕД), які сприяють безпечному орієнтуванню у просторі для всіх груп населення, у тому числі, для громадян з порушеннями зору. Вони являють собою виділені контрастними кольорами знаки, інформаційні таблички, інформатори та покажчики, які розміщуються вздовж вулиць, на вході та всередині будівель.

3 - аудіопокажчики (АП), які встановлюються для звукового сповіщення інформац та вказують на необхідний напрямок руху. Також вони можуть інформувати про об’єкт чи послугу, що надаються. Поділяються на звукові маячки-сигналізатори та голосові інформатори.

Також у нормах чітко прописано необхідні вимоги, параметри та технічні характеристики щодо влаштування цих елементів доступності, наведено конкретні наочні приклади та схематичні малюнки.

Наприклад, щодо влаштування тактильних смуг (тактильної плитки). Згідно з ДБН вона повинна тактильно відрізнятися від основної поверхні, бути відчутною за допомогою тростини або підошви взуття, виділятися контрастно за кольором та фактурою. Така плитка встановлюється з метою попередження людей з порушеннями зору про різні види небезпеки або перешкоди при пересуванні на шляхах руху до об’єктів або безпосередньо на них. Мова йде про громадські заклади, соціальну та інженерно-транспортну інфраструктуру, їх інтер’єр. У місці розміщення тактильної плитки заборонено розташовувати об’єкти або перешкоди. Наприклад, каналізаційні решітки, люки, стовпи, обмежувачі руху транспорту тощо. Тактильні смуги повинні застосовуватися 3 типів:

попереджувальна – для попередження про бар’єр, небезпеку, перешкоду;

направляюча – забезпечує вільне орієнтування для пошуку необхідного та безпечного напряму руху; інформаційна – нею позначається про початок та закінчення, а також місце зміни напрямку руху направляючої смуги, поворот чи розходження  в різні боки, початок наземного/підземного пішохідного переходу (перехрестя).

Загалом нові ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» адаптовані до європейських норм та містять наочні практичні приклади. Вони спрямовані на створення безбар’єрного простору для всіх груп людей з інвалідністю: з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, розумової діяльності, людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок.

ДБН Б.2.2-5: 2011 «Планування і забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій »

ДСТУ-Н В.2.2-31-2011 Керівництво по облаштуванню будинків і споруд громадського призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху